02 липня 2020
«Рекомендації, як запобігти отруєнню бджіл пестицидами»
Відповідно до статей 30 та 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин (ЗЗР) для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації та і інший спосіб попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ.
При цьому необхідно вказати:
– точну дату обробки;
– територію і культури;
– назву препарату;
– ступінь токсичності препарату і строки ізоляції бджіл.
Крім того, для оповіщення пасічників доцільно використовувати всі можливі шляхи (телефон, безпосередній об’їзд пасік, інформування через органи місцевого самоврядування).
Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння. Працівники, які працюють з пестицидами, повинні пройти медичний огляд і мати допуск та посвідчення до робіт з пестицидами і агрохімікатами.
Не менш важливим є вибір препарату – для хімічного захисту рослин повинні застосовуватися тільки ті пестициди, які зареєстровані та дозволені ”Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
Розміщення й облаштування пасік визначено ”Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл”, яка затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 року № 9 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 12.01.2001 року за № 131/5322, Законами України ”Про бджільництво” та ”Про оренду землі”. Згідно додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996 року № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї бджільницьких об’єктів становлять 300 м., при авіаційній обробці до 1000 м.
Обробки нектароносів, пилконосів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові (до 10 години) та вечірні (18-22 години). Допускається проведення їх в денний час, в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.
пестицидів.
Хто має контролювати виконання цих норм? По – перше, важлива особиста відповідальність самих виробників. Про це неодноразово наголошувалось під час численних нарад та засідань з представниками профільних служб, сільгоспвиробників та бджолярів. По друге, керівники головних управлінь агропромислового розвитку областей мають узгодити з сільгоспвиробниками плани-графіки застосування пестицидів і агрохімікатів в розрізі районів.
Також важливим є інформування власників пасік через засоби масової інформації та іншими можливими шляхами щодо застосування пестицидів та агрохімікатів на території району.
Для уникнення конфліктних ситуацій бджолярі зі свого боку повинні також дотримуватись певних вимог – реєструвати свої пасіки та повідомляти про їх переміщення, постійно підтримувати зв’язок з сільгоспвиробниками та органами виконавчої влади.
Окрім цього, згідно з порядком проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами, бджолярі повинні:
– отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку в установі ветеринарної медицини;
– поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на територію якої прибули (Наказ Міністерства аграрної політики України від 20 вересня
2000 року) № 184/82 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
23 жовтня 2000 року за № 737/4958;
– отримати ветеринарне свідоцтво за формую № 1-Вет на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі району, області;
– при отримані повідомлення про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України ”Про бджільництво”, а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).
Порушення вимог ст. 21 Закону України ”Про захист рослин” та
ст. 38 Закону України ”Про бджільництво” тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.